1. Словник української мови в 11 томах

напаханий

НАПА́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напаха́ти.

Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою пахощами хусточкою (Н.-Лев., III, 1956, 148);

Він наблизився до матері, поцілував у холодне, напахане парфумами чоло (Кочура, Зол. грамота, 1960, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напаханий — напа́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напаханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напахати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напаханий — НАПА́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напаха́ти. Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою пахощами хусточкою (І. Нечуй-Левицький); Він наблизився до матері, поцілував у холодне, напахане парфумами чоло (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах