наперебій
НАПЕРЕБІ́Й, НАВПЕРЕБІ́Й, присл. Перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим.
Коли Турбай вийшов, хлопці, зачаровано провівши його поглядами, заторохтіли наперебій: — Бачив? (Руд., Остання шабля, 1959, 537);
У дворі вже було повно людей, і всі навперебій гучно вітали молодого (Чаб., Балкан. весна, 1960, 302);
Варя і Клава наперебій обнімають та міцно цілують Надю (Ткач, Плем’я.., 1961, 266).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наперебій — наперебі́й прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наперебій — навперебій, присл. Перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наперебій — див. навперебій Словник чужослів Павло Штепа
- наперебій — НАПЕРЕБІ́Й, НАВПЕРЕБІ́Й, присл. Перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим. Біля мосту машину оточили босоногі хлопчаки і наперебій почали розказувати, як швидше проїхати до хати Гайворонів (М. Словник української мови у 20 томах
- наперебій — НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перевершити один одного в чому-небудь), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ) розм., НАВЗА́ВОДИ розм. Захлинаючись від захоплення, вони (кореспонденти) наввипередки описували розкішні степові пікніки (О. Словник синонімів української мови