напереваги
НАПЕРЕ́ВАГИ, НАВПЕРЕ́ВАГИ, присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку і т. ін.).
Бійці з автоматами напереваги мчали через перехрестя на будинок, що клекотів з низу до верху (Гончар, III, 1959, 260);
3 шипінням піднялися три ракети і, опускаючись, вирвали з темряви шматок обвислої кручі і людську постать з гвинтівкою навпереваги (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 830).
◊ Гра́тися напере́ваги (навпере́ваги) — змагатися з ким-небудь, щоб узяти верх, здобути перемогу в чому-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напереваги — напере́ваги прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- напереваги — навпереваги, присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- напереваги — НАПЕРЕ́ВАГИ, НАВПЕРЕ́ВАГИ, присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку і т. ін.). Бійці з автоматами напереваги мчали через перехрестя на будинок, що клекотів з низу до верху (О. Словник української мови у 20 томах
- напереваги — НАПЕРЕВА́ГИ (НАВПЕРЕВА́ГИ) (про гвинтівку, спис тощо — тримаючи перед собою, з нахилом уперед), НАПЕРЕВІ́С рідше. Довкола.. ходили солдати — одні з автоматами напереваги, інші з міношукачами (С. Голованівський); Він.. Словник синонімів української мови