1. Словник української мови в 11 томах

наперсток

НАПЕ́РСТОК, тка, ч.

1. Ковпачок, який накладають на палець, щоб не вколотися голкою під час шиття.

— Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? (Мак., Вибр., 1954, 180);

У кухні на столі стояла мамина робоча корзиночка — гачки до в’язання, наперсток, нитки, голки і ножиці (Смолич, II, 1958, 77).

◊ Як напе́рсток; 3 напе́рсток — дуже малий величиною, розміром, на зріст.

— Коли б же добра чарка, не така, як наперсток, — подумав Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 45);

Єпташка був завбільшки з наперсток, хоч йому йшов сімнадцятий рік (Мик., II, 1957, 454).

2. розм. Металеве кільце, яким прикріплюють косу до кісся.

Швидко й обережно йшов Левко. Проти місяця, над його головою, до самого наперстка світилась холодним сяйвом коса (Стельмах, І, 1962, 555);

Сергій захапався, набиваючи косу, забув підкласти під наперсток трави (Мушк., Чорний хліб, 1960, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наперсток — напе́рсток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наперсток — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. наперсток — -тка, ч. 1》 Ковпачок, якого накладають на палець, щоб не вколотися голкою під час шиття. 2》 розм. Металеве кільце, яким прикріплюють косу до кісся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наперсток — НАПЕ́РСТОК, тка, ч. 1. Ковпачок, який накладають на палець, щоб не вколотися голкою під час шиття. [Мотрона:] Скидайте скоріше! Скидайте – зашию... (Стягла з Марка пальто). Я зараз! Ось тільки голку й наперсток дістану. Зараз! (П. Словник української мови у 20 томах
  5. наперсток — (-тка) ч.; маф. Шахрайська гра на вулиці. ЯБМ, 2, 67. Словник жарґонної лексики української мови
  6. наперсток — з напе́рсток. 1. Дуже малий на зріст або величиною, розміром і т. ін. Євпташка був завбільшки з наперсток, хоч йому йшов сімнадцятий рік (І. Микитенко). як напе́рсток. Фразеологічний словник української мови
  7. наперсток — Напе́рсток, -стка, в -ку; -пе́рстки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. наперсток — Напе́рсток, -тка м. 1) Наперстокъ. 2) Желѣзное кольцо, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу. Словник української мови Грінченка