1. Словник української мови в 11 томах

напечений

НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напекти́.

Вже хліб напечений і на шматки покраяний… (Кв.-Осн., II, 1956, 135);

Вона мить роздумувала,, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (Гончар, Тронка, 1963, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напечений — напе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напекти. || напечено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напечений — НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напекти́. Вже хліб напечений і на шматки покраяний... (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона мить роздумувала, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (О. Гончар); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах