напечений
напе́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до напекти.
|| напечено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напечений — напе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- напечений — НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напекти́. Вже хліб напечений і на шматки покраяний... (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона мить роздумувала, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (О. Гончар); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- напечений — НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напекти́. Вже хліб напечений і на шматки покраяний… (Кв.-Осн., II, 1956, 135); Вона мить роздумувала,, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (Гончар, Тронка, 1963, 236). Словник української мови в 11 томах