напиратися
НАПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, док.
1. розм. Приходити куди-небудь або збиратися десь у великій кількості.
Наперлося багато народу (Сл. Гр.).
2. розм. Наполягати на чому-небудь.
— А чого ви так напиралися, аби жінки вписувалися до читальні? — запитався Славко (Март., Тв., 1954, 289);
[Панько:} Пішли обі (жінка й дочка] жати до Завади. Наперся старий рано: конче та й конче ходіть! (Фр., IX, 1952, 342);
Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла (Сл. Гр.).
3. перев. док., вульг. Багато з’їсти, наїстися.
Наперся каші, аж дихати важко (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напиратися — напира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- напиратися — -аюся, -аєшся, недок., напертися, -пруся, -прешся, док. 1》 розм. Приходити куди-небудь або збиратися десь у великій кількості. 2》 розм. Наполягати на чому-небудь. 3》 перев. док., вульг. Багато з'їсти, наїстися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напиратися — НАПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, док. 1. розм. Приходити куди-небудь або збиратися десь у великій кількості. Наперлося багато народу (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Наполягати на чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
- напиратися — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови