напохваті
НАПО́ХВАТІ, присл.
1. Під рукою.
Не маючи напохваті ніякої іншої зброї, він ухопив зі столу ножиці й хотів перетнути собі ними горлянку (Сам., II, 1958, 293);
Спали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті (Довж., І, 1958, 242);
*Образно. Він мав завжди напохваті кілька веселих анекдотів (Голов., Тополя.., 1965, 84);
// На незначній відстані, дуже близько.
Осавулину жінку давно дражнили на селі злодійкою, і хазяйки нічого не клали напохваті, де вертілась осавулиха (Н.-Лев., II, 1956, 191).
2. У стані або положенні готовності; напоготові.
Павло зірвав маску, прозорі гумові рукавиці і вибіг у коридор. Прокіп Журба вже тримав йому напохваті скручену з махорки цигарку (Кучер, Голод, 1961, 176);
— Омельку! — гукнув він до наймита, що тримався поблизу, сказати б — напохваті, коли б господареві виникла якась потреба (Смолич, Мир.., 1958, 180).
Значення в інших словниках
- напохваті — напо́хваті прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- напохваті — пр., під рукою <�руками>, кн. напоготів, р. напохопі; п! НАПОГОТОВІ. Словник синонімів Караванського
- напохваті — див. близько Словник синонімів Вусика
- напохваті — присл. 1》 Під рукою. || На незначній відстані, дуже близько. 2》 У стані або положенні готовності; напоготові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напохваті — Наруч, поруч, зручно, напоготові, схопно, упохопі, див. похватний Словник чужослів Павло Штепа
- напохваті — НАПО́ХВАТІ, присл. 1. Зовсім близько, поблизу, поруч. Мокрина і її чоловік бігали через одчинені двері і виносили з хати та з хижки, що була напохваті, що можна було винести. В сінях вже горіли крокви (І. Словник української мови у 20 томах
- напохваті — НАПОГОТО́ВІ (у положенні готовності), НАПО́ХВАТІ, НАПОГОТІ́В (у положенні готовності до стрільби). Під руками у мисливця лежала напоготові рушниця (О. Словник синонімів української мови
- напохваті — Напо́хваті, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)