направа

НАПРА́ВА, и, ж.

1. рідко. Те саме, що намо́ва 1.

— Цей отаман, певно, з направи чиєїсь.. має зле на нього серце за Рокитну і руйнує маєтності князя (Ле, Наливайко, 1957, 24).

2. діал. Лагодження, ремонт.

Треба хліб молотити, а машина і досі стоїть без направи (Коцюб., II, 1955, 83);

Збудована була [школа] з дуже доброго матеріалу, бо хоч дуже стара, то не вимагала навіть ніякої направи (Март., Тв., 1954, 454).

3. заст. Напрям.

Лепетливий товариш своїми жартами та вигадками дав направу його думкам, дуже поетичну та мрійну (Н.-Лев., IV, 1956, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. направа — Напра́ва: — повчання, навчання [44-1] — тут: очищення [30] Словник з творів Івана Франка
  2. направа — Напра́ва. Ремонт, поправлення. Можна, отже, давати пожички на будову або направу хати, стодоли, стайні (См.-Стоцький, Порадник, 40); Великий склад зиґарків швайцарских кишенкових, зиґарків бронзових, віденьских стінних пендльових... Українська літературна мова на Буковині
  3. направа — Ремонт, лагодження; Р. намова; ЗСТ. напрям. Словник синонімів Караванського
  4. направа — див. наклеп; порада Словник синонімів Вусика
  5. направа — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що намова 1). 2》 зах.Лагодження, ремонт. 3》 заст. Напрям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. направа — НАПРА́ВА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що намо́ва 1. – Цей отаман, певно, з направи чиєїсь .. має зле на нього серце за Рокитну і руйнує маєтності князя (Іван Ле). 2. діал. Лагодження, ремонт. Треба хліб молотити, а машина і досі стоїть без направи (М. Словник української мови у 20 томах
  7. направа — напра́ва ремонт (взуття, побутової техніки тощо)(ср, ст): Дати мешти до направи (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. направа — Виправлення, відновлення, лагодження, відбудова, реставрація, ремонт, лікування Словник застарілих та маловживаних слів
  9. направа — Направа, -ви ж. 1) Наущеніе, подущеніе. Як би не було од старих направи, то й діти б не дражнили острожником. Харьк. у. З направи. По наущенію. 2) Починка, поправка, исправленіе. Словник української мови Грінченка