1. Словник української мови в 11 томах

наприймати

НАПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прийняти велику кількість чого-небудь.

Як гукнула сестра убогая — Обізвалась доля недобрая: — Чи ти всі мички вже попряла, Бо я тобі других наприймала! (Укр.. думи.., 1955, 281);

[X ома:] Ще тілько від оцих двох запишете гроші, зготуєте їм квитки — й край, більш грошей приймать не буду. [Н а с т я: ] Наприймав і так багато, мабуть, і не злічиш сам (К.-Карий, II, 1960, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наприймати — наприйма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наприймати — -аю, -аєш, док., перех. Прийняти велику кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наприймати — НАПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого. Прийняти велику кількість чого-, кого-небудь. Як гукнула сестра убогая – Обізвалась доля недобрая: – Чи ти всі мички вже попряла, Бо я тобі других наприймала!... Словник української мови у 20 томах
  4. наприймати — Наприйма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наприймати — Наприймати, -ня́ю, -єш гл. Принять много. Словник української мови Грінченка