1. Словник української мови в 11 томах

напринджений

НАПРИ́НДЖЕНИЙ, а, е, розм. Пихатий, гордовитий, бундючний.

Він уже йшов, як завжди, поперед себе несучи свою пиху, напринджений та набундючений (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напринджений — напри́нджений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. напринджений — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  3. напринджений — -а, -е, розм. Пихатий, гордовитий, бундючний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напринджений — НАПРИ́НДЖЕНИЙ, а, е, розм. Пихатий, гордовитий, бундючний. Він уже йшов, як завжди, поперед себе несучи свою пиху, напринджений та набундючений (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  5. напринджений — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови