напринджуватися
НАПРИ́НДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Набувати гордовитого, бундючного вигляду; пишатися.
Пан Демид, причепурившись, вийшов на середину дороги і, випнувши черево, почав.. надиматись, напринджуватись (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 25);
Ходить [Добробит] було.. по нашім краю, наприндиться і через губу не плюне (Фр., II, 1950, 356);
Ротмістр, який знітився перед дулом мушкета, знову наприндився, відкинув назад голову й блиснув шаблею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напринджуватися — напри́нджуватися дієслово недоконаного виду набувати гордовитого, бундючного вигляду розм. Орфографічний словник української мови
- напринджуватися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
- напринджуватися — -уюся, -уєшся, недок., наприндитися, -джуся, -дишся, док., розм. Набувати гордовитого, бундючного вигляду; пишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напринджуватися — НАПРИ́НДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Набувати гордовитого, бундючного вигляду; пишатися. Пан Демид, причепурившись, вийшов на середину дороги і, випнувши черево, почав .. надиматись, напринджуватись (О. Словник української мови у 20 томах
- напринджуватися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови