1. Словник української мови в 11 томах

напсувати

НАПСУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док.

1. перех. Зіпсувати яку-небудь кількість чогось.

Я напсував багато паперу, пишучи драми, поезії, перекладаючи всяку всячину (Фр., І, 1955, 23).

2. неперех., розм. Заподіяти неприємність, нашкодити кому-небудь.

Зрозумів [батько], що він може напсувати Данилові своєю лячною метушнею (Ле, Ю. Кудря, 1956, 167);

Він нічого не говорить про свою розмову з прокурором, але видно було, що його мучить совість. Невже він чимсь напсував Іванові? (Кол., Терен.., 1959, 277).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напсувати — напсува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напсувати — -ую, -уєш, док. 1》 перех.Зіпсувати яку-небудь кількість чогось. 2》 неперех., розм. Заподіяти неприємність, нашкодити кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напсувати — НАПСУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док. 1. чого. Зіпсувати яку-небудь кількість чогось. Я напсував багато паперу, пишучи драми, поезії, перекладаючи всяку всячину (І. Франко). 2. розм. Заподіяти неприємність, нашкодити кому-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. напсувати — Напсува́ти, -су́ю, -єш гл. Напортить. Словник української мови Грінченка