1. Словник української мови в 11 томах

напувалка

НАПУВА́ЛКА, и, ж. Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка.

В курнику встановлюють годівниці й напувалки (Зоол., 1957, 128);

Напувають корів з індивідуальних напувалок (Хлібороб Укр., 7, 1966, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напувалка — напува́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. напувалка — -и, ж. Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напувалка — НАПУВА́ЛКА, и, ж. Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка. ПРи безприв'язному утриманні худоби відпадає потреба в стійлах, прив'язах, підвісних дорогах та індивідуальних напувалках (із журн. Словник української мови у 20 томах