напутити
НАПУТИ́ТИ див. напу́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напутити — напути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- напутити — див. напучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напутити — НАПУТИ́ТИ див. напу́чувати. Словник української мови у 20 томах
- напутити — лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П. Фразеологічний словник української мови
- напутити — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- напутити — Напути́ти см. напучувати. Словник української мови Грінченка