1. Словник української мови в 11 томах

напущений

НАПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напусти́ти 5.

Спереду їх стояв кремезний хлопець в розірваному піджаці, з напущеним на лоб русявим скуйовдженим чубом (Вас., IV, 1960, 29);

На ній був сірий просторий плащ, з-під якого визирали широкі ногавиці білих полотняних штанів, напущені на червоні сап’янці (Добр., Очак. розмир, 1965, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напущений — напу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напущений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напустити 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напущений — НАПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напусти́ти 3, 5. Спереду їх стояв кремезний хлопець в розірваному піджаці, з напущеним на лоб русявим скуйовдженим чубом (С. Васильченко); Се теже гість! В якомусь бахматому піджаку, .. Словник української мови у 20 томах