нарахувати

НАРАХУВА́ТИ див. нарахо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарахувати — нарахува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нарахувати — див. нараховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарахувати — НАРАХУВА́ТИ див. нарахо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. нарахувати — РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал. Словник синонімів української мови
  5. нарахувати — Нарахува́ти, -хую, -єш гл. Насчитать. Словник української мови Грінченка