1. Словник української мови в 11 томах

наробитися

НАРОБИ́ТИСЯ, роблю́ся, ро́бишся; мн. нар́обляться; док., розм. Багато, досхочу попрацювати.

— Як тихо.. — думав собі Зінько.. — І добре жити під тими тихими вербами, усмак наробившись, усмак і відпочивши! (Гр., II, 1963, 372);

Веселіше на душі стає, як наробишся! (Горд., Дівчина.., 1954, 206);

// Багато попрацювавши, стомитися.

[Дід Северин:] Наробиться, на сонці напечеться, насилу ноги додому приволоче; тільки ж вулиця загомонить, то де тая в його й сила візьметься: так немов і не ходило й не робило (Вас., III, 1960, 62);

Де він не робить, як він не наробиться, а увечері таки прийде до неї (Стельмах, І, 1962, 526).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наробитися — нароби́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наробитися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика
  3. наробитися — -роблюся, -робишся; мн. наробляться; док., розм. Багато, досхочу попрацювати. || Багато попрацювавши, стомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наробитися — НАРОБИ́ТИСЯ, роблю́ся, ро́бишся; мн. нар́обляться; док., розм. Багато, досхочу попрацювати. – Як тихо., – думав собі Зінько .. – І добре жити під тими тихими вербами, усмак наробившись, усмак і відпочивши! (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. наробитися — Нароблятися, -ля́юся, -єшся сов. в. наробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю. Словник української мови Грінченка