народженець

НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2.

От так ми народженця привітали — сумом та плачем! (Вовчок, І, 1955, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народженець — наро́дженець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. народженець — -нця, ч., розм. Те саме, що народжений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. народженець — НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2. От так ми народженця привітали – сумом та плачем! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах