народженець
НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2.
От так ми народженця привітали — сумом та плачем! (Вовчок, І, 1955, 268).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- народженець — наро́дженець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- народженець — -нця, ч., розм. Те саме, що народжений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- народженець — НАРОДЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що наро́джений 2. От так ми народженця привітали – сумом та плачем! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах