наростати
НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док.
1. Виростати, з’являтися на поверхні чого-небудь.
— Добре було б прикупити роменських овець. На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м’ясо (Тют., Вир, 1960, 32);
На кінських гривах наростав дивовижними китицями іній (Рибак, Помилка.., 1956, 177);
Його ліва рука.. була тяжко обпечена. Шкіра наросла шкарубкими рубцями (Руд., Остання шабля, 1959, 89).
2. Виростати в якій-небудь кількості.
Зараз саме час підкопати грунт, позбивати бур’ян, що наріс попід деревами, але йому нема коли навіть за лопату взятися (Чаб., Тече вода..Д1961, 41);
// безос.
По тих купах наросло всякого бур’яну, трави, моху… (Мирний, І, 1954, 255).
3. перен. Збільшувати свій об’єм, свою кількість, силу вияву і т. ін.
Хвиля все наростала й наростала. Вона вже сягала у височінь п’ятиповерхового будинку (Кучер, Голод, 1961, 263);
В міру того, як радянський космонавт збільшував кількість обертів навколо земної кулі, наростав і потік телеграм (Рад. Укр., 10.VIII 1961, 6);
Неподалеку щось ліниво обізвалось, потім той звук почав наростати, поширюватись (Збан., Курил. о-ви, 1963, 66);
Чим далі відходила [Тася] від афіші, тим більше наростали в її душі хвилювання й цікавість (Дмит., Розлука, 1957, 201).
4. Нагромаджуватися в якій-небудь кількості (про проценти, гроші і т. ін.).
— Час би, дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки… (Н.-Лев., І, 1956, 391).
Значення в інших словниках
- наростати — нароста́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наростати — (на чому) виростати, (навкруг) обростати, (- траву — ще) поростати; (- темпи) п. нарощуватися, зростати; (- відсотки) рости, нагромаджуватися: п-к -АЮЧИЙ, нарощуваний, щораз більший <�дужчий, вищий>, нестримний, обвальний. Словник синонімів Караванського
- наростати — -ає, недок., нарости, -те; мин. ч. наріс, наросла, наросло; док. 1》 Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь. 2》 Виростати в якій-небудь кількості. || безос. 3》 перен. Збільшувати свій об'єм, свою кількість, силу вияву і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наростати — НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док. 1. Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь. – Добре було б прикупити роменських овець. Словник української мови у 20 томах
- наростати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- наростати — Нароста́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наростати — Нароста́ти, -та́ю, -єш сов. в. нарости, -ту, -те́ш, гл. Наростать, нарости. Стрижи пана, як вівцю, — на йому шерсть наросте. Ном. № 1234. сало наростає. Отлагается жиръ. Словник української мови Грінченка