1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наростати

нароста́ти

-ає, недок., нарости, -те; мин. ч. наріс, наросла, наросло; док.

1》 Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь.

2》 Виростати в якій-небудь кількості.

|| безос.

3》 перен. Збільшувати свій об'єм, свою кількість, силу вияву і т. ін.

4》 Нагромаджуватися в якій-небудь кількості (про проценти, гроші і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наростати — нароста́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наростати — (на чому) виростати, (навкруг) обростати, (- траву — ще) поростати; (- темпи) п. нарощуватися, зростати; (- відсотки) рости, нагромаджуватися: п-к -АЮЧИЙ, нарощуваний, щораз більший <�дужчий, вищий>, нестримний, обвальний. Словник синонімів Караванського
  3. наростати — НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док. 1. Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь. – Добре було б прикупити роменських овець. Словник української мови у 20 томах
  4. наростати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. наростати — Нароста́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. наростати — НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док. 1. Виростати, з’являтися на поверхні чого-небудь. — Добре було б прикупити роменських овець. На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м’ясо (Тют. Словник української мови в 11 томах
  7. наростати — Нароста́ти, -та́ю, -єш сов. в. нарости, -ту, -те́ш, гл. Наростать, нарости. Стрижи пана, як вівцю, — на йому шерсть наросте. Ном. № 1234. сало наростає. Отлагается жиръ. Словник української мови Грінченка