1. Словник української мови в 11 томах

нарощений

НАРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарости́ти.

При перевезенні легких вантажів (цукрові буряки, картопля) борти кузова [автомобіля] мають бути нарощені (Підручник шофера.., 1960, 306);

// У знач. прикм.

Нарощене жорно вкривають мішками або рогожами і так тримають, аж поки воно повністю висохне (Колг. Укр., 9, 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарощений — наро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нарощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наростити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарощений — НАРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нарости́ти. При перевезенні легких вантажів (цукрові буряки, картопля) борти кузова [автомобіля] мають бути нарощені (з навч. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах