наслухування

НАСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наслу́хувати.

Таке безнастанне наслухування так розривало його увагу, що не міг нічого з прочитаного розуміти (Март., Тв., 1954, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслухування — наслу́хування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наслухування — -я, с. Дія за знач. наслухувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наслухування — НАСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наслу́хувати. Аж свист, що почувся, здавалось, ось-ось над його головою, виполошив його з німого наслухування (І. Словник української мови у 20 томах