наслухатися

НАСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., перех.

1. Почути, послухати багато чого-небудь або про кого-, що-небудь.

Він тілько наслухався про неї [гадюку] всякої страховини, і як вона кусається, і як сичить, і яка страшна-страшна (Мирний, IV, 1955, 12);

Наслухавшись від дорослих розмов про Каховку, Данько щедро оповивав її серпанком власних мрій (Гончар, І, 1959, 6).

2. Повністю задовольнятися, слухаючи кого-, що-небудь.

[Таня:] Оце наслухалась щедрівок, то й здається мені, немов у селі стало диво (Вас., III, 1960, 125);

Говорив [Сеспель] і не міг наговоритись, вслухався в звуки рідної мови і не міг наслухатись (Збан., Сеспель, 1961, 441);

Панаса не годуй — тільки дай наслухатися пісень! (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 22).

НАСЛУХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Напружуючись, старатися почути що-небудь; прислухатися.

[Старшина:] А ти, Гершку, все-таки наслухайся, що там горлата голота базіка (К.-Карий, І, 1960, 38);

Батько підходить до дверей спальні, наставляє туди вуха, наслухається (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслухатися — наслу́хатися дієслово доконаного виду наслуха́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наслухатися — док., попослухати, (від кого) почути; (пісень) попереслухати. Словник синонімів Караванського
  3. наслухатися — I [наслухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, док. II [наслухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, недок. Орфоепічний словник української мови
  4. наслухатися — I насл`ухатися-аюся, -аєшся, док., перех. 1》 Почути, послухати багато чого-небудь або про кого-, що-небудь. 2》 Повністю задовольнятися, слухаючи кого-, що-небудь. II наслух`атися-аюся, -аєшся, недок., розм. Напружуючись, намагатися почути що-небудь; прислухатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наслухатися — НАСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. чого. Почути, послухати багато чого-небудь або про кого-, що-небудь. Він тілько наслухався про неї [гадюку] всякої страховини, і як вона кусається, і як сичить, і яка страшна-страшна (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  6. наслухатися — ПРИСЛУХА́ТИСЯ (напружуючи слух, намагатися почути щось), ПРИСЛУ́ХУВАТИСЯ (ПРИСЛУХО́ВУВАТИСЯ рідше), ВСЛУХА́ТИСЯ (УСЛУХА́ТИСЯ), ВСЛУ́ХУВАТИСЯ (УСЛУ́ХУВАТИСЯ), ВСЛУХО́ВУВАТИСЯ (УСЛУХО́ВУВАТИСЯ) рідше, НАСЛУХА́ТИ (НАСЛУ́ХУВАТИ), ДОЧУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. наслухатися — Наслухатися, -хаюся, -єшся гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього. Рудч. Словник української мови Грінченка