1. Словник української мови в 11 томах

наслідуваний

НАСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до наслі́дувати.

Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Ле, Право.., 1957, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслідуваний — наслі́дуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наслідуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наслідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наслідуваний — НАСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наслі́дувати. Що се за нова повість Кониського? Початок – живцем наслідуваний Щедрін (І. Франко); Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах