наслідуваний

наслі́дуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наслідувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслідуваний — наслі́дуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наслідуваний — НАСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наслі́дувати. Що се за нова повість Кониського? Початок – живцем наслідуваний Щедрін (І. Франко); Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. наслідуваний — НАСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до наслі́дувати. Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Ле, Право.., 1957, 194). Словник української мови в 11 томах