насмішкуватість
НАСМІ́ШКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. насмі́шкуватий 2.
Ватя вийшла в прихожу і переглянулась з матір’ю. В її очах виявлялась насмішкуватість (Н.-Лев., IV, 1956, 95);
В її дзвінкому молодому голосі чулася майже одверта насмішкуватість (Перв., Материн.. хліб, 1960, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насмішкуватість — насмі́шкуватість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- насмішкуватість — -тості, ж. Властивість за знач. насмішкуватий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- насмішкуватість — НАСМІ́ШКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. насмі́шкуватий 2. Ватя вийшла в прихожу і переглянулась з матір'ю. В її очах виявлялась насмішкуватість (І. Нечуй-Левицький); В її дзвінкому молодому голосі чулася майже одверта насмішкуватість (Л. Словник української мови у 20 томах