настанова
НАСТАНО́ВА, и, ж. Вказівка або порада діяти певним чином.
Вона уважно вислуховувала перед відрядженням Олексійові настанови, обіцяла виконати їх пунктуально і послідовно (Логв., Літа.., 1960, 175);
// Директива керівних органів.
Настанова партії на будівництво соціалізму в нашій країні була прийнята на XIV партійній конференції як закон партії (Рад. Укр., 19.1 1954, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настанова — настано́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- настанова — див. ДИРЕКТИВА. Словник синонімів Караванського
- настанова — [настанова] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
- настанова — -и, ж. 1》 Вказівка або порада діяти певним чином. || Директива керівних органів. 2》 псих. Стан готовності, схильності людини до виконання певного виду діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настанова — НАСТАНО́ВА, и, ж. Рекомендація або порада діяти певним чином. Приїзд директора інституту був не тільки корисним, а навіть конче необхідним. Мінявся весь напрямок досліджень, потрібні були нові інструкції та настанови (М. Словник української мови у 20 томах
- настанова — НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова... Словник синонімів української мови