1. Великий тлумачний словник сучасної мови

настанова

настано́ва

-и, ж.

1》 Вказівка або порада діяти певним чином.

|| Директива керівних органів.

2》 псих. Стан готовності, схильності людини до виконання певного виду діяльності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настанова — настано́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. настанова — див. ДИРЕКТИВА. Словник синонімів Караванського
  3. настанова — [настанова] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. настанова — НАСТАНО́ВА, и, ж. Рекомендація або порада діяти певним чином. Приїзд директора інституту був не тільки корисним, а навіть конче необхідним. Мінявся весь напрямок досліджень, потрібні були нові інструкції та настанови (М. Словник української мови у 20 томах
  5. настанова — НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова... Словник синонімів української мови
  6. настанова — НАСТАНО́ВА, и, ж. Вказівка або порада діяти певним чином. Вона уважно вислуховувала перед відрядженням Олексійові настанови, обіцяла виконати їх пунктуально і послідовно (Логв., Літа.., 1960, 175); // Директива керівних органів. Словник української мови в 11 томах