настановлення

НАСТАНО́ВЛЕННЯ, я, с., рідко. Те саме, що настано́ва.

— Надсилай оці свої міркування прямо в наркомат, — радить Черниш Брянському. — Там, я певен, їх обов’язково візьмуть до уваги при складанні нових настановлень (Гончар, III, 1959, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настановлення — настано́влення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. настановлення — -я, с., рідко. Те саме, що настанова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настановлення — НАСТАНО́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Те саме, що настано́ва. – Надсилай оці свої міркування прямо в наркомат, – радить Черниш Брянському. – Там, я певен, їх обов'язково візьмуть до уваги при складанні нових настановлень (О. Словник української мови у 20 томах