наступний

НАСТУ́ПНИЙ, а, е. Який наступає (у 5 знач.), розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось.

Наступного року Мічурін переніс свій сад у Донську Слободу (Довж., І, 1958, 424);

Проїхали так з кілометр до наступного повороту (Гончар, III, 1959, 435);

// Який має відбутися.

Далі Герасим Петрович повів річ про наступні вибори до Верховної Ради СРСР (Гур., Новели, 1951, 73);

Захоплений наступною зустріччю з батьками, він, здавалось, став приділяти менше уваги Оксані (Ткач, Крута хвиля, 1954, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наступний — насту́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наступний — (з черги) черговий, на черзі; (із сл. день) другий; (- покоління) МАЙБУТНІЙ; (- заходи) дальший, подальший. Словник синонімів Караванського
  3. наступний — див. майбутній Словник синонімів Вусика
  4. наступний — -а, -е. Який наступає (у 5 знач.), розташовується або з'являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось. || Який має відбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наступний — НАСТУ́ПНИЙ, а, е. Який настає, розташовується або з'являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось. Наступного дня вони обоє [Іваненко й Заболотова] (нарізно одне від одного) кпорядкували паспортові формальності (В. Словник української мови у 20 томах
  6. наступний — МАЙБУ́ТНІЙ (який настане, буде; який з'явиться, житиме пізніше тощо), ПРИЙДЕ́ШНІЙ, ГРЯДУ́ЩИЙ уроч., ПОТО́МНИЙ поет., ПРИ́ЙШЛИЙ (ПРИ́ШЛИЙ) заст.; НАСТУ́ПНИЙ (який має відбутися, настати); ДАЛЕ́КИЙ, ДА́ЛЬНІЙ (який настане, здійсниться ще не скоро). Словник синонімів української мови
  7. наступний — Насту́пний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)