1. Словник української мови в 11 томах

насуплений

НАСУ́ПЛЕНИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до насу́пити 2.

Помалу.. із хат повиповзали сірі фігури. З насупленими на очі шапками, з загорнутими хустками обличчями (Головко, І, 1957, 64).

2. у знач. прикм. Похмурий, незадоволений, надутий.

Христя, провівши Марину до воріт, вернулася сумна, насуплена (Мирний, III, 1954, 184);

Катря кинула оком по хаті, побачила насупленого батька, грізну матір (Кучер, Прощай.., 1957, 349);

Насуплене й застигле, наче вилите з воску, обличчя Сашка потроху мінилось (Донч., Вибр., 1948, 123).

3. у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. при вираженні незадоволення, задумливості (про брови).

Біле.. волосся прикривало його високе чоло, з-під насуплених брів гостро поглядували карі очі (Стор., І, 1957, 226);

З-під сивих насуплених брів дивляться на нас голубі й лагідні очі (Шиян, Переможці, 1950, 172);

*Образно. З-під насупленої обшарпаної стріхи сліпо дивилося на схід одне вікно-шибка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 5).

4. у знач. прикм., перен. Хмурий, темний (про предмети і явища природи).

День був насуплений, сірий. Накрапав дощик (Коцюб., II, 1955, 298);

А море, грізне, насуплене, підіймало воду (Трубл., І, 1955, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насуплений — насу́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. насуплений — Похмурий, невдоволений, набурмосений, надутий; (- брови) стягнений; (день) хмарний, похмурний, непогідний. Словник синонімів Караванського
  3. насуплений — див. похмурий; сердитий; сумний Словник синонімів Вусика
  4. насуплений — [насуплеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. насуплений — -а, -е. 1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до насупити 2). 2》 у знач. прикм.Похмурий, невдоволений, надутий. 3》 у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. як вираз невдоволення, задумливості (про брови). 4》 у знач. прикм., перен. Хмурий, темний (про предмети і явища природи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. насуплений — НАСУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до насу́пити 1, 2. Помалу .. із хат повиповзали сірі фігури. З насупленими на очі шапками, з загорнутими хустками обличчями (А. Словник української мови у 20 томах
  7. насуплений — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови