насінний
НАСІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що насіннє́вий.
Тут зосереджено головний насінний фонд буряківництва (Вол., Сади.., 1950, 97);
Для соління придатні помідори майже всіх сортів, але краще використовувати ті, що мають щільну м’якоть і невелику насінну камеру (Колг. Укр., 8, 1956, 36);
Насінну і продовольчу картоплю треба вирощувати в літні строки (Картопля, 1957, 45);
Насадження й окремі дерева можуть бути насінними.., коли вони походять від насіння (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 21);
На насінних ділянках не повинно бути.. карантинних бур’янів (Бур’яни.., 1957, 122).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насінний — насі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- насінний — Насіннєвий Словник синонімів Караванського
- насінний — -а, -е. Те саме, що насіннєвий. Насінний зачаток — утвір у насінних рослин, з якого зазвичай після запліднення розвивається насінина. Насінний матеріал — насіння, плоди, частини плодів, супліддя, що їх використовують для сівби та садіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насінний — НАСІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що насіннє́вий. Тут зосереджено головний насінний фонд буряківництва (І. Волошин); У пшениці, ячменю, жита, вишні зав'язь має тільки один насінний зачаток, у бавовнику – кілька десятків, а в маку їх кілька тисяч (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- насінний — Насі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- насінний — Насінний, -а, -е Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186. Словник української мови Грінченка