насінний

НАСІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що насіннє́вий.

Тут зосереджено головний насінний фонд буряківництва (Вол., Сади.., 1950, 97);

Для соління придатні помідори майже всіх сортів, але краще використовувати ті, що мають щільну м’якоть і невелику насінну камеру (Колг. Укр., 8, 1956, 36);

Насінну і продовольчу картоплю треба вирощувати в літні строки (Картопля, 1957, 45);

Насадження й окремі дерева можуть бути насінними.., коли вони походять від насіння (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 21);

На насінних ділянках не повинно бути.. карантинних бур’янів (Бур’яни.., 1957, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насінний — насі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. насінний — Насіннєвий Словник синонімів Караванського
  3. насінний — -а, -е. Те саме, що насіннєвий. Насінний зачаток — утвір у насінних рослин, з якого зазвичай після запліднення розвивається насінина. Насінний матеріал — насіння, плоди, частини плодів, супліддя, що їх використовують для сівби та садіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насінний — НАСІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що насіннє́вий. Тут зосереджено головний насінний фонд буряківництва (І. Волошин); У пшениці, ячменю, жита, вишні зав'язь має тільки один насінний зачаток, у бавовнику – кілька десятків, а в маку їх кілька тисяч (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  5. насінний — Насі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. насінний — Насінний, -а, -е Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186. Словник української мови Грінченка