1. Словник української мови в 11 томах

натина

НА́ТИНА, и, ж., діал. Дика лобода.

На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої натини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (Фр., VI, 1951, 144);

Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові, і вона разом із Сонею одразу зникла (Вас., II, 1959, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натина — на́тина іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. натина — -и, ж., діал. Дика лобода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натина — НА́ТИНА, и, ж., діал. Дика лобода. На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої натини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. натина — ЛОБОДА́ (трав'яний бур'ян), НА́ТИНА діал. Торішня, стара, жухла лобода мліла від холоду (О. Копиленко); Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
  5. натина — Натина, -ни ж. 1) раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54. Словник української мови Грінченка