натина
НА́ТИНА, и, ж., діал.
Дика лобода.
На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої натини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (І. Франко);
Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові, і вона разом із Сонею одразу зникла (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натина — на́тина іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- натина — -и, ж., діал. Дика лобода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натина — ЛОБОДА́ (трав'яний бур'ян), НА́ТИНА діал. Торішня, стара, жухла лобода мліла від холоду (О. Копиленко); Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
- натина — НА́ТИНА, и, ж., діал. Дика лобода. На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої натини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (Фр. Словник української мови в 11 томах
- натина — Натина, -ни ж. 1) раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54. Словник української мови Грінченка