натикатися
НАТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАТКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Рухаючись, наштовхуватися, наражатися на що-небудь гостре.
Добігши до плетива колючих дротів, кидає [Яресько] на них шинелю і по ній перескакує далі, і знову натикається на дроти (О. Гончар);
Він забіг в той куток, де .. стояли високі олеандри, .. і наткнувся лицем на гострий лист (І. Нечуй-Левицький);
// Несподівано наскакувати або набігати на кого-, що-небудь.
Петруня біжить, натикається на кухаря, б'є його в груди (С. Васильченко);
Часом наш човен натикавсь на рибацький (М. Коцюбинський);
З вулиці Антонові стало темно в очах і він наткнувся на ткацький верстат (С. Чорнобривець).
2. розм. Рухаючись або шукаючи несподівано, випадково зустрічатися з ким-, чим-небудь або знаходити, виявляти когось, щось.
Він ішов під гору полем і скрізь натикався на криваві сліди війни (В. Кучер);
– Два дні блукала [жінка] в полі і таки знайшла [чоловіка]. Розстріляли .. його в Близницях, над великим шляхом. Там я на нього і наткнулась, там і поховала (з переказу);
Він стеріг на возі зв'язаного поліцая, якого схопили на залізничнім переїзді, – їхав кудись велосипедом і наткнувся на них (Ю. Мушкетик);
Михайло пройшов кілька кроків понад берегом і наткнувся на купу каміння (П. Загребельний).
3. перен. Стикатися з ким-, чим-небудь у своїй діяльності, натрапляти на якісь перешкоди.
Всі спроби змінити старосту й установити в коридорі якийсь лад натикались на буйно-веселе, певне в своїй силі протидяння анархістів (В. Винниченко);
– Ми теж натикаємося мало не щодня на різні складні перепони, але долаємо, не опускаємо рук (В. Кучер);
Хотілось Згадать хоть що-небудь! Та оце й наткнувсь На таке погане, що так і заснув, Богу не молившись!.. (Т. Шевченко).
4. тільки док., розм. Раптово з'явитися де-небудь на досить короткий час.
Якби наткнувсь хто невзначай [випадково], То, певно, вмер би з переляку, Одним він [Лев] махом .. Бувало вб'є скотину всяку (Л. Глібов).
5. рідко. Наближатися до чого-небудь.
Як почну ж я ті горішки Долі підбирати, То наткнусь йому до личка – Треба цілувати (Я. Щоголів).
Значення в інших словниках
- натикатися — натика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- натикатися — (на що) наскакувати, наштовхуватися, наражатися; (на гостре) натинатися; (на опір) напорюватися; (на кого) зустрічатися з, натрапляти, надибувати; док. Словник синонімів Караванського
- натикатися — -аюся, -аєшся, недок., наткнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Рухаючись, наштовхуватися, наражатися на що-небудь гостре. || Несподівано наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натикатися — див. напорюватися Словник чужослів Павло Штепа
- натикатися — НАТКНУ́ТИСЯ на що (рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранити себе або пошкодити що-небудь), НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСТРОМИ́ТИСЯ рідше, НАПОРО́ТИСЯ розм., НАРІ́ЗАТИСЯ розм., НАШТРИКНУ́ТИСЯ розм.; ПРОБИ́ТИСЯ розм. (наткнувшись, поранити себе). — Недок. Словник синонімів української мови
- натикатися — НАТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАТКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Рухаючись, наштовхуватися, наражатися на що-небудь гостре. Словник української мови в 11 томах