натовчений
НАТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натовкти́ 1, 2.
Кисет натовчений махоркою;
// нато́вчено, безос. присудк. сл.
*Образно. — Дурний ти, мов колода, а не журишся. Гадаєш, розуму випитую? Не так багато його натовчено в тебе (Стельмах, І, 1962, 94).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натовчений — нато́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- натовчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натовкти 1), 2). || натовчено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натовчений — НАТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до натовкти́ 1, 2. Кисет натовчений махоркою; // нато́вчено, безос. пред. * Образно. – Дурний ти, мов колода, а не журишся. Гадаєш, розуму випитую? Не так багато його натовчено в тебе (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах