натовчений
нато́вчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до натовкти 1), 2).
|| натовчено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натовчений — нато́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- натовчений — НАТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до натовкти́ 1, 2. Кисет натовчений махоркою; // нато́вчено, безос. пред. * Образно. – Дурний ти, мов колода, а не журишся. Гадаєш, розуму випитую? Не так багато його натовчено в тебе (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- натовчений — НАТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натовкти́ 1, 2. Кисет натовчений махоркою; // нато́вчено, безос. присудк. сл. *Образно. — Дурний ти, мов колода, а не журишся. Гадаєш, розуму випитую? Не так багато його натовчено в тебе (Стельмах, І, 1962, 94). Словник української мови в 11 томах