наточений
НАТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наточи́ти¹.
Він був босий, голова розпатлана. Короткі штани галіфе, наточені в литках, гостро підкреслювали його худі ноги (Кучер, Трудна любов, 1960, 133);
Гостро наточене лезо партизанової сокири виблискувало на сонці сріблястим промінчиком (Кир., Вибр., 1960, 322);
*Образно. Тепер Маковеєві все зрозуміло.. Вигостреним зором, наточеним власною пристрастю, хлопець окмітовував [помічав] найтонші нюанси поведінки Ясногорської і Черниша (Гончар, III, 1959, 409);
Юхим.. заглянув за двері, побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (Чорн., Потік.., 1956, 357);
Дмитро, приминаючи верзунами химерно наточені черв’яком купинки землі, іде до катраги (Стельмах, II, 1962, 273).
НАТО́ЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наточи́ти².
Значення в інших словниках
- наточений — нато́чений 1 дієприкметник нагострений нато́чений 2 дієприкметник націджений Орфографічний словник української мови
- наточений — див. гострий Словник синонімів Вусика
- наточений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наточити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наточити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наточений — НАТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до наточи́ти¹. Він був босий, голова розпатлана. Короткі штани галіфе, наточені в литках, гостро підкреслювали його худі ноги (В. Кучер); Юхим .. Словник української мови у 20 томах
- наточений — Нато́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)