наточити
НАТОЧИ́ТИ¹ дин. нато́чувати¹.
НАТОЧИ́ТИ² див. нато́чувати².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наточити — наточи́ти 1 дієслово доконаного виду подовжувати предмет; робити що-небудь гострим наточи́ти 2 дієслово доконаного виду цідячи, наливати щось Орфографічний словник української мови
- наточити — I див. наточувати I. II див. наточувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наточити — НАТОЧИ́ТИ¹ див. нато́чувати¹. НАТОЧИ́ТИ² див. нато́чувати². Словник української мови у 20 томах
- наточити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
- наточити — Наточити см. наточувати. Словник української мови Грінченка