наточувати
НАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех.
1. Те саме, що дото́чувати¹1.
Коропов обіцяв підсобити Дзюбі, кидався з бригади в бригаду, і кругом, як у тій примовці, — що зверху собі ввірву, то знизу наточу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 135).
2. Точачи, робити що-небудь гострим.
Доря візьме тихенько ножа, наточить… (Коцюб., II, 1955, 381);
І шелестіли сумно маки, й синіли квіти на межі: — Вже наточили гайдамаки на тебе куплені ножі (Сос., II, 1958, 383).
3. Гризучи, виїдаючи, подрібнювати певну кількість чого-небудь.
НАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., НАТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех. Цідячи, наливати яку-небудь кількість чогось.
— Чую — посудом цокотить [Параска], воду з самовара наточує (Мирний, IV, 1955, 355);
Вона стояла віддалік коло крана за буфетом і наточувала пиво (Тудор, Вибр., 1949, 307);
— А побіжи лишень, стара, та наточи з барильця горілки (Н.-Лев., IV, 1956, 195);
Вона наточила повну миску води і поставила її на огонь (Смолич, І, 1947, 267);
*Образно. О, скільки крові наточили в Дніпро пістолі і клинки!.. (Сос., І, 1957, 358).
Значення в інших словниках
- наточувати — нато́чувати 1 дієслово недоконаного виду продовжувати предмет; робити гострим нато́чувати 2 дієслово недоконаного виду цідячи, наливати Орфографічний словник української мови
- наточувати — див. цідити Словник синонімів Вусика
- наточувати — I -ую, -уєш, недок., наточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Те саме, що доточувати I 1). 2》 Точачи, робити що-небудь гострим. 3》 Гризучи, виїдаючи, подрібнювати певну кількість чого-небудь. II -ую, -уєш, недок., наточити, -точу, -точиш, док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наточувати — НАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що, чого. 1. Те саме, що дото́чувати¹ 1. Коропов обіцяв підсобити Дзюбі, кидався з бригади в бригаду, і кругом, як у тій примовці, – що зверху собі ввірву, то знизу наточу (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
- наточувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
- наточувати — Нато́чувати, -то́чую, -то́чуєш; наточи́ти, -чу́, -то́чиш, -то́чать (пи́ва, ме́ду) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наточувати — Нато́чувати, -чую, -єш сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила. Рудч. Ск. II. 151. 2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно). Словник української мови Грінченка