натураліст
НАТУРАЛІ́СТ, а, ч.
1. Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець.
За спостереженнями американського натураліста А. Вудкука, дельфін, граючись, випереджає корабель, що йде із швидкістю 10 вузлів і протягом багатьох годин "лідирує", тобто пливе поперед нього (Знання.., 1, 1966, 6);
Тут же — школа з дослідним сільськогосподарським полем, з садком і городом, де юні мічурінці, юні натуралісти природу вивчають… (Вишня, II, 1956, 8).
2. Послідовник натуралізму (у 2 знач.).
Кропивницький умів відбирати типові явища в житті і вносив їх у свої п’єси не копіюючи, як це робили натуралісти, а художньо осмисливши (Збірник про Кроп., 1955, 127);
Дійсність подавалась натуралістами не в її істотних проявах,.. а в зображенні малохарактерних, поодиноких явищ (Укр.. кіномист., II, 1959, 71).
Значення в інших словниках
- натураліст — натуралі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- натураліст — Природознавець. Словник синонімів Караванського
- натураліст — -а, ч. 1》 Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. 2》 Послідовник натуралізму (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- натураліст — Природник Словник чужослів Павло Штепа
- натураліст — НАТУРАЛІ́СТ, а, ч. 1. Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. Серед українських учених-натуралістів особливе місце належить академіку АН України М. Г. Холодному (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- натураліст — натуралі́ст (франц. naturaliste) 1. Природодослідник; учений, що вивчає живу природу (переважно тварин і рослин). 2. Представник, послідовник натуралізму в літературі та мистецтві. Словник іншомовних слів Мельничука
- натураліст — ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ (фахівець з природознавства; викладач природознавства), ПРИРО́ДНИК розм.; НАТУРАЛІ́СТ, ПРИРОДОДОСЛІ́ДНИК (дослідник природи). Словник синонімів української мови
- натураліст — Натуралі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)