натураліст

ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ (фахівець з природознавства; викладач природознавства), ПРИРО́ДНИК розм.; НАТУРАЛІ́СТ, ПРИРОДОДОСЛІ́ДНИК (дослідник природи). Говорять учені природознавці, що ті верстви води, котрі лежать на самому дні найглибших морських глибинів, — се справдішня "мертва вода" (І. Франко); Взимку .. одбувся в Москві з'їзд учених природників, фізиків та математиків (А. Кримський); Вовки насамперед вибавляють природу від хворих і слабких тварин. З цієї причини багато сучасних біологів і натуралістів називають їх санітарами (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натураліст — натуралі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. натураліст — Природознавець. Словник синонімів Караванського
  3. натураліст — -а, ч. 1》 Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. 2》 Послідовник натуралізму (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натураліст — Природник Словник чужослів Павло Штепа
  5. натураліст — НАТУРАЛІ́СТ, а, ч. 1. Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. Серед українських учених-натуралістів особливе місце належить академіку АН України М. Г. Холодному (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. натураліст — натуралі́ст (франц. naturaliste) 1. Природодослідник; учений, що вивчає живу природу (переважно тварин і рослин). 2. Представник, послідовник натуралізму в літературі та мистецтві. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. натураліст — Натуралі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. натураліст — НАТУРАЛІ́СТ, а, ч. 1. Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. За спостереженнями американського натураліста... Словник української мови в 11 томах