1. Словник української мови в 11 томах

натягнений

НАТЯ́ГНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натягну́ти 1 — 4.

— Ви, певно, не гадали ніколи над тим, що струна, натягнена над міру, вривається (Коб., І, 1956, 174);

Вся площа була розбита на малюсінькі дворики, розгороджені один від одного колючим дротом, натягненим на стовпчики (Сенч., Опов., 1959, 71);

На березі працювали вантажники в мішках, згорнутих, натягнених на голови, як шоломи (Собко, Скеля.., 1961, 4);

// У знач. прикм.

У дверях за Станком з’явився Грач із натягненим луком (Оп., Іду.., 1958, 341);

// натя́гнено, безос. присудк. сл.

В грудях у парубка немов теж натягнено струну одиноку, і бриніла вона тоскно й боляче (Головко, II, 1957, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натягнений — натя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. натягнений — НАТЯГНУТИЙ, напнутий, (на кого) одягнений, одягнутий, (на голову) нацуплений; (- стосунки) напружений; (- оцінку) ШК. підвищений. Словник синонімів Караванського
  3. натягнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натягнути 1-4). || натягнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натягнений — НАТЯ́ГНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до натягну́ти 1–4. – Ви, певно, не гадали ніколи над тим, що струна, натягнена над міру, вривається (О. Словник української мови у 20 томах