натікати
НАТІКА́ТИ, а́є, недок., НАТЕКТИ́, тече́, док. Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості.
На пахучу, воском натерту підлогу починають натікати з чобіт-жовтанців брудні патьоки (Стельмах, І, 1962, 81);
В Кайдаша натекло повний рот слини (Н.-Лев., II, 1956, 280);
Дівчата виставляють ночви попід стріхи, щоб натекло в них м’якої шовковистої води (Руд., Остання шабля, 1959, 439).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натікати — натіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- натікати — -ає, недок., натекти, -тече, док. Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натікати — НАТІКА́ТИ, а́є, недок., НАТЕКТИ́, тече́, док. Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості. На пахучу, воском натерту підлогу починають натікати з чобіт-жовтанців брудні патьоки (М. Стельмах); В Кайдаша натекло повний рот слини (І. Словник української мови у 20 томах
- натікати — НАТЕКТИ́ (про рідину — стікаючи або просочуючись, назбиратися де-небудь у певній кількості), НАБІ́ГТИ. — Недок.: натіка́ти, набіга́ти. В Кайдаша натекло повний рот слини (І. Нечуй-Левицький); А в хаті лежала.. Катерина. Словник синонімів української мови
- натікати — Натіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; натекти́, -течу́, -тече́ш; наті́к, натекла́, -текли́; наті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- натікати — Натіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. натекти, -течу, -че́ш, гл. Натекать, натечь. Водиця сама в хату натече. Чуб. V. 897. Словник української мови Грінченка