1. Словник української мови у 20 томах

натікати

НАТІКА́ТИ, а́є, недок., НАТЕКТИ́, тече́, док.

Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості.

На пахучу, воском натерту підлогу починають натікати з чобіт-жовтанців брудні патьоки (М. Стельмах);

В Кайдаша натекло повний рот слини (І. Нечуй-Левицький);

Дівчата виставляють ночви попід стріхи, щоб натекло в них м'якої шовковистої води (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натікати — натіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натікати — -ає, недок., натекти, -тече, док. Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натікати — НАТЕКТИ́ (про рідину — стікаючи або просочуючись, назбиратися де-небудь у певній кількості), НАБІ́ГТИ. — Недок.: натіка́ти, набіга́ти. В Кайдаша натекло повний рот слини (І. Нечуй-Левицький); А в хаті лежала.. Катерина. Словник синонімів української мови
  4. натікати — Натіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; натекти́, -течу́, -тече́ш; наті́к, натекла́, -текли́; наті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. натікати — НАТІКА́ТИ, а́є, недок., НАТЕКТИ́, тече́, док. Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості. На пахучу, воском натерту підлогу починають натікати з чобіт-жовтанців брудні патьоки (Стельмах, І, 1962, 81)... Словник української мови в 11 томах
  6. натікати — Натіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. натекти, -течу, -че́ш, гл. Натекать, натечь. Водиця сама в хату натече. Чуб. V. 897. Словник української мови Грінченка