1. Словник української мови в 11 томах

науково

НАУКО́ВО. Присл. до науко́вий 2.

Науково з ним [професором] споритися вона не годна. Вона чує, що на тій точці він її переможе (Коб., III, 1956, 323);

На кожному історичному етапі партія, керуючись вченням Маркса— Енгельса— Леніна, розв’язувала завдання, науково сформульовані в її Програмі (Програма КПРС, 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. науково — науко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. науково — Присл. до науковий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. науково — НАУКО́ВО. Присл. до науко́вий 2. Науково з ним [професором] споритися вона не годна. Вона чує, що на тій точці він її переможе (О. Кобилянська); – Перешлю-но я анкету до Академії наук, нехай науково відповідають... (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах