науково
НАУКО́ВО.
Присл. до науко́вий 2.
Науково з ним [професором] споритися вона не годна. Вона чує, що на тій точці він її переможе (О. Кобилянська);
– Перешлю-но я анкету до Академії наук, нехай науково відповідають... (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- науково — науко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- науково — Присл. до науковий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- науково — НАУКО́ВО. Присл. до науко́вий 2. Науково з ним [професором] споритися вона не годна. Вона чує, що на тій точці він її переможе (Коб. Словник української мови в 11 томах