науковий

НАУКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до нау́ка 1, 2.

Його Гальванеску реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Ю. Смолич);

Сучасні університети – то великі наукові центри, де успішнорозвиваються фундаментальні дослідження у найрізноманітніших галузях науки (з наук.-попул. літ.);

// Стос. до науки, пов'язаний з нею, власт. їй.

Розмова йшла більш вчена, наукова (І. Нечуй-Левицький);

Оперуючи науковою термінологією, він [рецензент] твердив, що лісосмуги нераціонально займають частину посівних площ (С. Журахович);

Наукова робота вимагає від людини всіх її думок і почуттів (Ю. Шовкопляс);

Він має якийсь науковий ступінь (Олесь Досвітній);

// Який розробляє або в якому розробляються питанння науки.

Євгенія Григорівна працювала науковим співробітником в інституті генетики (О. Донченко);

Повернувшись на Україну, до рідного Млієва, Лев Платонович [Симиренко] гаряче береться за впорядкування батьківського саду, надумавши перетворити його в наукову лабораторію по садівництву (В. Дарда);

Одного літа капітан не приїхав. Був він з науковою експедицією у водах океану (О. Гончар).

2. Який базується на принципах науки.

Спіритизм, управлений і досліджений експериментально людьми науки поважно і безсторонньо, з холодною науковою критикою, може колись .. послужити для нової психології, чи скоріш нейропатії (Леся Українка);

Так по частинах, народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим і єдиним посібником для навігаторів (З. Тулуб).