1. Великий тлумачний словник сучасної мови

науковий

науко́вий

-а, -е.

1》 Прикм. до наука 1), 2). Науковий центр.

|| Стос. до науки, власт. їй. Наукова робота.

Науковий результат — нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

|| Який займається розробкою питань науки.

2》 Який базується на принципах науки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. науковий — науко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. науковий — Науко́вий. Навчальний. Треба ще згадати про діточі захистки (захоронки), діточі городчики (фреблівскі школи), сирітскі доми, доми поправи, заклади для сліпих і глухонімих і т. д. Всі вони є також почасти науковими закладами (Канюк, 1911, 103). Українська літературна мова на Буковині
  3. науковий — [наўковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. науковий — НАУКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до нау́ка 1, 2. Його Гальванеску реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. науковий — Науко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. науковий — НАУКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до нау́ка 1, 2. В приміщенні монастирської трапезної було відкрито генетичну лабораторію Мічуріна, а рядом у саду — велику виставку його наукових досягнень (Довж., I, 1958, 464); Науковий центр; // Стос. до науки, власт. їй. Словник української мови в 11 томах
  7. науковий — Науковий, -а, -е Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. К. ДС. 33. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової. К. ХП. 8. Словник української мови Грінченка